Витрати українських споживачів на імпорт довгого прокату зросли на 42,2% м./м.
Україна за підсумками вересня 2023 року збільшила імпорт довгого прокату на 76,9% порівняно з серпнем 2023 року – до 16,1 тис. т. Витрати на імпорт за місяць зросли на 42,2% м./м. – до $16,8 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.
Порівняно з вереснем 2022 року, у вересні 2023-го Україна збільшила витрати на імпорт довгого прокату на 27,7%. Обсяги імпорту зросли на 40,1%.
За підсумками січня-вересня 2023 року Україна спожила 130,2 тис. т імпортного довгого прокату на $138,1 млн. Витрати на імпорт закордонної продукції зросли на 19,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а обсяги поставок – на 25,1%.
Найбільше в січні-вересні 2023 року в Україну було ввезено інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення (УКТЗЕД – 7214) – 50,66 тис. т на $39,25 млн, у вересні – 4,73 тис. т (+22,9% м./м.) на $3,61 млн (+32,5% м./м.). Також імпортовано кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі (УКТЗЕД – 7216) – 47,32 тис. т на $41,8 млн. У вересні поставлено 7,53 тис. т (+236,3% м./м.) на $6,23 млн (+159,8% м./м.).
На третьому місці за обсягами поставок в Україну серед видів довгого прокату інші прутки та бруски з легованих сталей, порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей (УКТЗЕД – 7228) – 12,5 тис. т на $22,52 млн. За вересень поставки такої продукції в Україну впали на 19,9% у порівнянні з попереднім місяцем – до 0,9 тис. т, а в грошовому виразі – на 18,2% м./м. – до $2,4 млн.
Найбільшими постачальниками кутників, фасонних та спеціальних профілів з нелегованої сталі є Туреччина – 67,9% в грошовому еквіваленті. Серед основних експортерів інших прутків та брусків кручених без подальшого оброблення є Туреччина та Польща – 61,8% та 19,8% відповідно. Німеччина (43,2%) та Туреччина (19,1%) відвантажили понад 60% інших прутків та брусків з легованих сталей, порожнистих прутків та брусків для буріння з легованих або нелегованих сталей.
Як прогнозував раніше аналітик GMK Center Андрій Глущенко, у довгостроковій перспективі імпорт прокату буде збільшуватися, особливо у час післявоєнної відбудови. Імпортні постачання стануть основним джерелом для задоволення внутрішнього попиту. У короткостроковій перспективі можна очікувати, що обсяги імпорту стабілізуються на певному рівні, який враховуватиме існуючі логістичні обмеження в умовах війни.
Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року Україна скоротила імпорт довгого металевого прокату на 70,5% в порівнянні з 2021 роком – до 96,06 тис. т. Витрати на імпорт за рік зменшилися на 60,6% р./р. – до $113,65 млн.
Експорт довгого прокату з України за 2022 рік становив 748,95 тис. т, що на 59,7% менше відносно показника 2021 року. У грошовому еквіваленті поставки такої продукції впали на 54,3% м./м. – до $23,84 млн.
